- найменувати
- наименова́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
найменувати — у/ю, у/єш, наймено/вувати, ую, уєш, недок., док., перех. Дати кому , чому небудь назву, найменування; назвати … Український тлумачний словник
найменувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
найменований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати … Український тлумачний словник
найменовувати — див. найменувати … Український тлумачний словник
наменувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Найменувати … Український тлумачний словник
назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови